top of page

СУПЕРВІЗІЯ – ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ

Супервізія – це новий інструмент професійної підтримки та професійного розвитку педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації завдань Нової української школи. Система супервізії допоможе учителям початкових класів реалізувати цілі і завдання НУШ, долати труднощі та зростати професійно.
Ключові функції супервізора: консультативна, наставницька, функція фасилітатора (модератора).

 

НОРМАТИВНА БАЗА


 

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІІ

Закон України  «Про повну загальну середню освіту» 

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» 

Типове положення про проведення супервізії впровадження Концепції «Нова українська школа»

Наказ Міністерства освіти і науки України №1313 від 18.10.2019 р. «Деякі питання організації та проведення супервізії»

Наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020 №346 р. «Про внесення змін до Програми проведення супервізії»

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СУПЕРВІЗІЇ:

 

  •  гуманізм і людиноцентризм – побудова взаємодії суб’єктів супервізії на гуманістичних цінностях, визнання пріоритету прав і свобод людини, особистісної гідності;

  • прозорість – забезпечення доступу суб’єктів супервізії до матеріалів вивчення, надання права на висловлення власної точки зору кожному учаснику; об’єктивність – неупереджене ставлення супервізора до результатів роботи педагогічних працівників, їх труднощів та ймовірних проблем;

  • партнерська взаємодія – міжсуб’єктна рівність і взаємодія учасників супервізії, спільне вирішення проблем і пошук шляхів покращення освітнього і управлінського процесів;

  • індивідуальний підхід – толерантне ставлення до всіх суб’єктів супервізії, спрямованість на підтримку і надання консультативної допомоги у вирішенні виявлених у процесі супервізії професійних проблем;

  • прогностичність – спрямованість процесу і результатів супервізії на підтримку і подальший розвиток педагогічних працівників, покращення надання освітніх послуг, якості навчання в умовах НУШ;

  • розвивальний характер – мотивація суб’єктів супервізії на активізацію їхнього професійного розвитку, самовдосконалення, використання можливостей сучасних ІКТ, Інтернету, самоосвіти;

  • рефлективність – здатність супервізора усвідомлювати важливість і відповідальність своєї діяльності як наставника, консультанта, фасилітатора; сприяння, підтримка, консультування суб’єктів супервізії щодо формування у них навичок професійної рефлексії, здатності об’єктивно оцінювати результати своєї діяльності, бачення шляхів подальшого професійного розвитку;

  • надійність і валідність вимірювання результатів супервізії – використання сучасних вивірених методик вивчення, об’єктивність трактування результатів, обов’язковість фіксації процесу та результатів супервізії.


Основною метою проведення супервізії є комплекс заходів з навчально-методичного супроводу, професійна підтримка та професійний розвиток педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОВЕДЕННЯ СУПЕРВІЗІЇ

Підтримка процесу професійного розвитку педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Здійснення навчально-методичного супроводу професійної діяльності суб’єктів освітнього і управлінського процесів.

Наставництво, спрямоване на розвиток професійної компетентності педагогів.

Консультування учасників освітнього процесу з актуальних питань впровадження Концепції НУШ, освітніх програм і навчальних планів, впровадження сучасних технологій навчання, використання ІКТ тощо.

Сприяння налагодженню партнерської взаємодії школи, влади і громад різних рівнів задля реалізації завдань НУШ.

ОСНОВНІ ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ СУПЕРВІЗІЇ

ІНДИВІДУАЛЬНА

передбачає здійснення одного чи кількох наставницьких циклів (бесіда з планування, спостереження, бесіда з рефлексії, створення плану професійного розвитку).

ГРУПОВА

передбачає спільне обговорення, обмін досвідом і аналіз результатів діяльності професійних груп з метою підтримки і прогнозування подальшого професійного розвитку учасників освітнього процесу.

bottom of page