ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СУПЕРВІЗІЇ:

•  гуманізм і людиноцентризм – побудова взаємодії суб’єктів супервізії на гуманістичних цінностях, визнання пріоритету прав і свобод людини, особистісної гідності;

• прозорість – забезпечення доступу суб’єктів супервізії до матеріалів вивчення, надання права на висловлення власної точки зору кожному учаснику; об’єктивність – неупереджене ставлення супервізора до результатів роботи педагогічних працівників, їх труднощів та ймовірних проблем;

• партнерська взаємодія – міжсуб’єктна рівність і взаємодія учасників супервізії, спільне вирішення проблем і пошук шляхів покращення освітнього і управлінського процесів;

• індивідуальний підхід – толерантне ставлення до всіх суб’єктів супервізії, спрямованість на підтримку і надання консультативної допомоги у вирішенні виявлених у процесі супервізії професійних проблем;

• прогностичність – спрямованість процесу і результатів супервізії на підтримку і подальший розвиток педагогічних працівників, покращення надання освітніх послуг, якості навчання в умовах НУШ;

• розвивальний характер – мотивація суб’єктів супервізії на активізацію їхнього професійного розвитку, самовдосконалення, використання можливостей сучасних ІКТ, Інтернету, самоосвіти;

• рефлективність – здатність супервізора усвідомлювати важливість і відповідальність своєї діяльності як наставника, консультанта, фасилітатора; сприяння, підтримка, консультування суб’єктів супервізії щодо формування у них навичок професійної рефлексії, здатності об’єктивно оцінювати результати своєї діяльності, бачення шляхів подальшого професійного розвитку;

• надійність і валідність вимірювання результатів супервізії – використання сучасних вивірених методик вивчення, об’єктивність трактування результатів, обов’язковість фіксації процесу та результатів супервізії.

Основною метою проведення супервізії є комплекс заходів з навчально-методичного супроводу, професійна підтримка та професійний розвиток педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

​